стягати — а/ю, а/єш і рідше стя/гувати, ую, уєш, недок., стягти/ і стягну/ти, стягну/, стя/гнеш; мин. ч. стяг, ла/, ло/ і стягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Міцно з єднувати, зв язувати, скріплювати що небудь чимсь. 2) Робити більш прилеглим, тісним,… … Український тлумачний словник
стягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
стігати — стягати … Лемківський Словничок
зволочати — стягати, скидати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
дрітувати — стягати гнучким дротом розбитий горщик … Лемківський Словничок
скидати — I = скинути 1) (кидати кого / що н. униз / з чогось), опускати, опустити, зіштовхувати, зіштовхнути; змахувати, змахнути (рукою); валити, звалювати, звалити (що н. велике, важке); звергати, зверг(ну)ти (із силою) 2) (одяг, взуття, щось пов язане … Словник синонімів української мови
відкупник — а, ч., іст. Той, хто одержував право (за гроші) стягати державні податки з населення … Український тлумачний словник
громадити — джу, диш, недок. 1) перех. і без додатка. Згрібати, складати що небудь в одне місце. 2) неперех., розм. Гребтися. 3) перех. і без додатка, діал. Збирати, стягати, нагромаджувати … Український тлумачний словник
заборсувати — ую, уєш, недок., забо/рсати, аю, аєш, док., розм. 1) перех.Завізувати, стягати, переплутуючи (мотузку і т. ін.). || Заплутувати. 2) тільки док., неперех. Задриґати або швидко захитати чим небудь … Український тлумачний словник
зривати — а/ю, а/єш, недок., зірва/ти, зірву/, зі/рвеш, док., перех. 1) Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо). 2) Рвучко відокремлювати що небудь прикріплене. || Рвучким рухом знімати, стягати що небудь із… … Український тлумачний словник
